минуле — спогади; те, що забирає у майбутнє — мрії. Герберт Джордж Веллс
Доходить кінця останній рік в рідній школі. В когось це викликає жаль , але в більшості випускників— радість. Адже це самостійне життя, нові знайомства, можливості та перспективи. Та і більшість вже обрало свій життєвий шлях. А як все починалось? Одинадцять років тому, батьки тримаючи нас за руку привели до школи. Ми вперше переступили поріг до нової сторінки життя .... Відкриваючи нову стежину такого незвіданого та цікавого, кожен з нас радів маленьким перемогам, які підігрівали інтерес до ще більших відкриттів ... Йшли роки.... З маленьких боязких дітей ми стали цілком сформованими особистостями, які мають власну думку, переживання та принципи. Одинадцять років ми разом насолоджувались шкільним життям , яке ніколи не повториться. А ЩО ДАЛІ?... Після випускного , дороги кожного з нас розійдуться і ми знову перегорнемо сторінку нового, вже дорослого життя. Нове місто, друзі, знайомі, кохання— все це обірве зв'язки з кожним, кого називали друзями . Час швидкоплинний— не встигнеш обернутися , а вже — дім—робота— сім'я (і так по колу....) Але одного вечора, сидячи за важливими паперами, ти захочеш перепочити, відволіктися від щоденної рутини, яка заповнила твоє життя до краю.. Зайдеш на давно забуту сторінку в соціальній мережі, в якій проводив практично весь день, будучи підлітком; будеш повільно прокручувати діалоги... Знайшовши практично в кінці бесіду «¯\_(ツ)_/¯ 11 клас \(^o^)/», ти почнеш перечитувати фрагменти, а в очах з'явиться давно забута іскорка , а на обличчі- посмішка. Ця коротка мандрівка в минуле наповнить твою душу новими силами та ентузіазмом до нових звершень. Катя Красуля 11 клас |