Нещодавно в нашій школі учні-старшокласники вітали Ніну Петрівну Дудар. Вона протягом 20-ти років була директором Ольшаницької школи. Нині Ніна Петрівна на заслуженому відпочинку . Але творча натура енергійної жінки диктує свої умови. Ніна Петрівна пише вірші. Зустріч організувала вчитель української мови та літератури Наталія Володимирівна Денисенко в рамках уроку «Зустріч з поетами рідного краю». Моя країна – Україна Дудар Н.П. Люблю всім серцем і душею я свою країну, Бо на планеті красивішої нема землі, Моя країна має назву Україна, Так нарекли її прапращурі мої. Моя країна , моя ненька Україна, Де рідна українська мова тут з давніх давен звучить, Де материнська колискова, У пам'яті моїй дзвенить. А люди , що живуть на землях України, Гостинні , добрі , миролюбні , людяні , прості, Завжди зустрінуть гостя хлібом – сіллю , І двері в свою хату йому відкриють залюбки. Ніколи на чуже не зазіхають, З сусідами у мирі й дружбі все життя живуть, Ростять дітей , хліба плекають, І землю рідну пильно бережуть. Якщо на землю України глянути із висоти пташиного польоту, Такої ж бо краси ви не побачите ніде : Поля , лани , ліса , озера й ріки, Квітучі села і міста. Не можна Україну уявити без калини, Розлогих і плакучих верб , що на берегах річок ростуть, Як можна таку землю не любити, Тому найбільше за усе на світі я її люблю. Моя земля, моя квітуча Батьківщина, Це рідний серцю край , де я живу. Інші твори можна переглянути на поетичній сторінці |